Метод Фейнмана для вчителів: учитись якісно і швидко  

Освітній проект "На Урок" пропонує

Підвищуємо кваліфікацію якісно та грамотно.

Реформа НУШ вимагає від педагога все більшого – нових технік, підходів, знань. Як встигнути за змінами? Адже вчителю необхідно підготуватися до уроків, перевірити зошити, а ще ж хочеться відпочити, побути з родиною. То де ж узяти час на саморозвиток? Відповідь є: застосувати нові методи, які пришвидшують процес навчання. Про один із них ми й поговоримо сьогодні. 

Можливо, ви інтуїтивно використовуєте елементи цієї техніки, втім першим її сформулював саме нобелівській лауреат Річард Фейнман, відомий серед студентів як «Великий пояснювач» за здатність просто і доступно викласти будь-який матеріал. Його техніка дозволяє не просто швидше засвоїти предмет, а ще і підкреслює різницю між поверховим знанням та глибинним розумінням явища. 

Крок 1. Сягнути ойкумени

Якщо ваша мета – підвищення кваліфікації, то скоріше за все, ви занурюєтеся не в абсолютно нову область, а прагнете отримати навички, які стануть доповненням до уже існуючих умінь. І це добре, адже найефективнішим навчання стає тоді, коли відбувається на базі вже відомого. Наче атоми, знання притягуються, тож що щільніша мережа, то більша вірогідність, що нове не просто залишиться у ній, але й знайде застосування. 

Зауважте: саме за цим принципом побудовано курс «Я пізнаю світ», в якому учні вивчають предмети комплексно, через міждисциплінарні зв’язки. Жодна область не може бути абсолютно відокремленою від інших. Що більше паралелей проведено, то ефективнішою стає система знань загалом. 

На цьому етапі визначте свої сильні та слабкі сторони. Наприклад, у кожного вчителя є улюблені теми, історичні періоди, художні твори тощо, говорити про які він здатен годинами. Уявіть, що улюблені теми – це місця, де мережа ваших знань є найщільнішою, тоді як у інших вона буде тонкою, поверхневою.

Майте на увазі – професійний жаргон і терміни говорять лише про поверховість знань та створюють ілюзію обізнаності. Тому краще керуватися наступним правилом: людина здатна пояснити лише те, що добре розуміє. Отже, якщо ви здатні пояснити фізичну формулу, біологічне чи математичне поняття другокласнику (не скориставшися безліччю термінів) – браво, ви пройшли тест. Коли ні, то саме час перейти до наступного кроку.

Крок 2. Працюйте над лакунами

Попередня вправа дозволяє помітити лакуни у знаннях. Якщо компетентність – це уявлення про межу власних здібностей, то ви знайшли одну з них. Саме з цього моменту і почнеться навчання. 

1. Створюйте якомога більше асоціативних зв’язків між новими й відомими фактами.
2. Переказуйте вивчене простими словами, уникаючи спеціалізованих термінів.
3. Перевіряйте, наскільки глибоким і всебічним є розуміння ніби відомих понять.

Айн Ренд, філософиня та авторка роману «Атлант розправив плечі», свого часу також торкалася проблеми невідповідності «абстрактного» і «конкретного» знання. Вона вважала, що люди використовують забагато абстрактних понять, значення яких розуміють або частково, або приблизно та розмито. У книзі «Мистецтво белетристики» дослідниця описує вправу для перевірки та заповнення термінологічних чи поняттєвих лакун. 

Оскільки проблема стосується не лише складних термінів, а й поширених слів, як-от: «свобода», «незалежність», «гідність», «критичне мислення», «відповідальність» та ін., хоча б раз на день ставте собі питання: «Що це таке?», «Як це?». Наприклад: «Свобода це коли…». Якщо ви здатні навести хоча б три розгорнуті тези – ваше розуміння слова достатньо ґрунтовне і конкретне. 

Застосування у школі: починайте урок із розбору двох-трьох частовживаних понять у якості розминки. Нехай учні наводять приклади з життя та конкретні ситуації: 

«Свобода, це коли ніхто не вказує що робити», «Коли я на канікулах», «Коли йду куди захочу», «Гідний не стане лестити, жити за чужий рахунок», «Гідний той, хто має «стрижень», відстоює власні принципи», «Гідний не спустить образ». Розвивайте дискусію, звертаючи увагу на вже використані школярами слова: образа, принципи, тощо.

Результат – ви та ваші учні наберете багаж не абстрактних, але цілком конкретних понять, що поліпшить здатність до написання творів, критичне мислення, зробить знання більш системним.

Крок 3. Організуйте, спростіть та поділіться

Виконання вправ з попередніх двох кроків – персональне міні-дослідження. Відшліфуйште його та спростіть до кількох фраз, казки чи оповіді, придатних для щоденного використання.

Оцініть, як Фейнман розкриває основоположний принцип існування Всесвіту в одному реченні:

«Усі речі складаються із атомів – дрібних часток, що безкінечно рухаються, притягуються, знаходячись поряд, але відштовхуються, якщо опиняються надто близько, і стискаються».

Оскільки однією з основних вимог методу Фейнмана є доступність кінцевого матеріалу навіть для дітей, то школа стане ідеальним тестовим майданчиком для перевірки. Зрештою, найкращий іспит на знання дисципліни, це здатність доступно передати його іншому.